неділя, 1 березня 2026 р.

Санітарно – просвітницька інформація «Правець: хвороба «з ґрунту», яка вбиває болем — але її майже завжди можна попередити»


   Правець спричиняє бактерія Clostridium tetani, спори якої живуть у ґрунті, пилюці та на забруднених предметах. Коли спори потрапляють у рану (особливо глибоку, колоту, з некротичними тканинами), бактерія виділяє токсин, що «вимикає гальма» нервової системи — і м’язи починають болісно, некеровано скорочуватися. Саме тому правець часто починається зі «стиснутих щелеп» і може швидко перейти до судом усього тіла та проблем із диханням. Важливо: правець не передається від людини до людини — його не «підхоплюють» у транспорті, його «приносять» у рану. 
     Спори правця в природі нікуди не зникають, а захист після вакцинації не «раз і назавжди» — його треба підтримувати бустерними дозами. У США смертність від правця знизилась більш ніж на 99% порівняно з початком ХХ століття, і з 2000-х років у середньому реєструють близько 2 смертей на рік — це наочний ефект вакцини та правильного ведення ран. 
    Правець довго був загадкою: люди бачили зв’язок із травмами, але не розуміли механізму. У 1884 році Артур Ніколаєр показав, що забруднений ґрунт може викликати у тварин картину правця; згодом збудника та токсин виділили в культурі (Кітасато, фон Берінґ), а далі з’явилася ідея: якщо токсин «знешкодити», але зберегти його здатність навчати імунітет — отримаємо вакцину. У 1924 році був створений правцевий анатоксин. У військовій медицині: широке застосування правцевого анатоксину значно зменшило випадки правця серед поранених у період Другої світової війни. 
    Профілактика правця.
  1) Вакцинація та ревакцинації
Правцевий анатоксин у складі комбінованих вакцин — це «тренування» імунної системи проти токсину. Ключова ідея проста: базова серія в дитинстві + бустерні дози протягом життя, щоб імунітет не «просідав». Саме так працюють сучасні рекомендації ВООЗ щодо захисту від правця впродовж життя. 
  2) Правильна обробка ран і післятравматична профілактика
Правець любить рани, де мало кисню: глибокі проколи, забруднені порізи, травми з тканинами, що погано кровопостачаються. Тому очищення рани, видалення сторонніх часток і своєчасне звернення до лікаря — не «перестраховка», а профілактика. А якщо щеплення прострочені або невідомі — медик визначить, чи потрібні бустер і/або протиправцевий імуноглобулін.
  3) Безпечні пологи та догляд за пуповиною
Неонатальний правець майже завжди пов’язаний не з «поганим імунітетом дитини», а з умовами народження та догляду за пупковою куксою.
    Неонатальний правець виникає, коли пуповину перерізають нестерильними інструментами або на пупкову ранку наносять забруднені речовини; ризик також зростає, якщо пологи приймають брудними руками або на забрудненій поверхні. І попри прогрес, це досі забирає життя: ВООЗ оцінює, що у 2021 році від неонатального правця померло близько 24 000 новонароджених — це на 88% менше, ніж у 2000 році, але кожне з цих смертей є запобіжною. Станом на грудень 2025 року 51 країна була валідована як така, що досягла елімінації материнського та неонатального правця, однак у частині країн проблема лишається значущою. 
    Захист новонародженого починається ще до пологів — антитіла мами переходять через плаценту. Тому вакцинація вагітної (або жінки репродуктивного віку) проти правця одночасно захищає і її, і дитину від пологового/неонатального правця. ВООЗ підкреслює, що якщо вагітна має лише базові дитячі дози без бустерів, під час вагітності можуть бути потрібні додаткові дози з мінімальним інтервалом 4 тижні, а друга — щонайменше за 2 тижні до пологів, щоб встиг сформуватися захист. Якщо ж вакцинації раніше не було або статус невідомий, підхід також передбачає щонайменше 2 дози до пологів з інтервалом не менше 4 тижнів і фінальною дозою мінімум за 2 тижні до народження. 
     В Україні профілактика правця проводиться впродовж усього життя, тому що імунітет після вакцинації з часом слабшає і потребує підтримки.
   Діти
Базовий захист формується в перші місяці життя дитини у складі комбінованих вакцин.
• 2 місяці — 1-ша доза 
• 4 місяці — 2-га доза
• 6 місяців — 3-тя доза
• 18 місяців — перша ревакцинація
    Школярі та підлітки
Щоб імунітет не «згас», передбачені планові ревакцинації:
• 6 років — ревакцинація (АДП)
• 16 років — ревакцинація (АДП-М)
   Дорослі
• кожні 10 років — обов’язкова ревакцинація проти дифтерії та правця (АДП-М)
     Наприклад: якщо останнє щеплення було у 16 років, наступне потрібно у 26, потім у 36, 46 і так далі — без вікових обмежень.
    Вагітність і захист новонародженого
Це один із найважливіших моментів профілактики правця.
   Якщо жінка:
• має повний курс щеплень і актуальні ревакцинації, додаткові дози під час вагітності можуть не знадобитися;
• не вакцинована, вакцинована частково або не пам’ятає свій статус, під час вагітності проводять щеплення. 
    Після травм і поранень
Навіть вакцинованій людині інколи потрібен додатковий захист.
Якщо:
• остання доза була понад 10 років тому — потрібна бустерна вакцина;
• вакцинаційний статус невідомий або неповний, а рана глибока чи забруднена — лікар може призначити і вакцину, і протиправцевий імуноглобулін.
Це не «перестраховка», а стандарт світової медицини.

    У Донецькій області в 2025 році щеплено комбінованими вакцинами проти правця 3604 дитини до 18 років та 12780 дорослих. 

   Правець — це не хвороба минулого і не «десь у селі». Його спори є всюди, а лікування складне, болісне і не завжди рятує життя. Натомість вакцинація за календарем — проста, доступна і ефективна, а щеплення під час вагітності захищає одразу дві людини.

   Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

#Правець #ВакцинаціяРятує #Імунітет #ДонецькийОЦКПХ #

понеділок, 23 лютого 2026 р.

Санітарно – просвітницька інформація «Щеплення проти гепатиту B: довготривалий захист від цирозу та раку печінки»


   Вірусний гепатит B (ВГВ) передається через кров та інші біологічні рідини, а інфікування в дитячому віці особливо небезпечне, бо частіше переходить у хронічну форму й з роками може призводити до тяжких уражень печінки. 
    Найнадійнішим способом профілактики ВГВ у світі визнана вакцинація, яка суттєво знижує ризик хронічної інфекції та її ускладнень. 
    За оновленим національним підходом планові щеплення дітей проти гепатиту B проводяться у 2, 4, 6 та 18 місяців, що дозволяє застосовувати сучасні комбіновані вакцини та зменшувати кількість ін’єкцій під час візитів до медзакладу. Окремо визначені ситуації, коли немовля потребує «нульової» дози вакцини в перші 12 годин життя (наприклад, якщо у мами підтверджено ВГВ або її статус під час вагітності був невідомим), а подальша вакцинація продовжується за віковою схемою. 
    Всесвітня організація охорони здоров’я підкреслює, що своєчасна вакцинація новонароджених (якнайшвидше після народження, зокрема у перші 24 години) є ключовим кроком для запобігання передачі вірусу від матері до дитини, а завершення повного курсу формує захист у більшості вакцинованих дітей. Дослідження також показують, що імунітет після вакцинації, розпочатої у немовлят, зберігається щонайменше 30 років, тобто забезпечує захист на довгі десятиліття. 
    У межах реалізації Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, у Донецькій області на період до 2030 року та операційного плану реалізації у 2024-2025 роках Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, у Донецькій області на період до 2030 року, які затверджені розпорядженням голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 04.04.2024р №204/5-24 передбачено досягнення високого охоплення першою дозою вакцини проти гепатиту B у максимально ранні строки після народження, як орієнтир для зменшення захворюваності серед дітей. 
    Важливо, що щеплювальні кабінети закладів охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакцинами проти вірусного гепатиту B (за кошти державного бюджету та/або за рахунок гуманітарної допомоги), тож вакцинація залишається доступною для населення. 
    Якщо дитина або дорослий пропустили щеплення, курс можна надолужити за індивідуальною схемою, яку визначає сімейний лікар. 
Щоб отримати захист, перевірте вакцинальний статус свій і дитини та зверніться до сімейного лікаря або реальним шансом попередити небезпечні хвороби печінки в майбутньому.
   У Донецькій області в 2025 році щеплено проти вірусного гепатиту В першою дозою 503 дитини (100%), з них 433 дитини в пологовому будинку (86,1%).

   Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

# Вірусний гепатит B #ВакцинаціяРятує #Імунітет #ДонецькийОЦКПХ #

неділя, 15 лютого 2026 р.

Санітарно – просвітницька інформація «Міфи і правда про вакцину КПК та епідемічний паротит»


    Міф 1. “Паротит — легка дитяча хвороба, нічого страшного”
Правда: “Свинка” може бути не лише про “пухлі щоки”. Вірус здатний уражати нервову систему (серозний менінгіт, енцефаліт), підшлункову залозу (панкреатит), а в підлітків і дорослих частіше дає ускладнення з боку статевих залоз (орхіт у хлопців/чоловіків, оофорит у дівчат/жінок). Саме ризик ускладнень — головна причина, чому вакцинація важлива навіть тоді, коли хвороба “не на слуху”. 
     Міф 2. “КПК потрібна лише від кору, а від паротиту вона майже не працює”
Правда: КПК захищає і від кору, і від паротиту, і від краснухи. За даними CDC, 1 доза компонента проти паротиту дає приблизно 72% ефективності, а 2 дози — близько 86% (діапазони можуть відрізнятися за умовами спалахів). Це не “100% щит”, але це різко знижує шанс захворіти і, головне, зменшує ризик тяжкого перебігу. 
     Міф 3. “Якщо трапляються спалахи серед щеплених, значить вакцина ‘не працює’”
Правда: Спалахи можуть виникати навіть у вакцинованих колективах, особливо там, де люди довго й тісно контактують (гуртожитки, коледжі, військові підрозділи). Одна з причин — поступове зниження імунітету з часом (waning immunity), через що підлітки та молоді дорослі можуть ставати вразливішими через багато років після дитячих доз. Але це не аргумент “проти” щеплень — це аргумент “за” високе охоплення та правильну схему, бо без вакцинації спалахи були б значно більшими. 
      Міф 4. “КПК перевантажує імунітет, краще ‘перехворіти природно’”
Правда: “Природно перехворіти” — це завжди гра з ускладненнями та непередбачуваним перебігом. Вакцина тренує імунну систему без ризиків, які несе справжня інфекція, а імунітет людини щодня “обробляє” значно більше антигенів, ніж містить будь-яке щеплення. Практичний сенс простий: вакцина — це контрольований шлях сформувати захист, а хвороба — неконтрольований. 
     Міф 5. “КПК викликає безпліддя, особливо у хлопців”
Правда: Навпаки, сам паротит у підлітків і дорослих може давати запалення яєчок (орхіт), що інколи впливає на фертильність. Вакцина якраз і потрібна, щоб не допустити інфекцію та її ускладнення. 
     Міф 6. “КПК = аутизм”
Правда: Зв’язок між вакцинами й аутизмом не підтверджений якісними дослідженнями. ВООЗ публічно підтверджувала, що немає доказів причинного зв’язку між вакцинами (включно з обговорюваними компонентами) та аутизмом, на основі оцінки систематичних оглядів і масиву досліджень. 
      Міф 7. “Після КПК обов’язково буде важка реакція”
Правда: Переважна більшість реакцій — легкі та короткочасні (наприклад, температура, почервоніння/болючість у місці ін’єкції). Так, як і у будь-яких медичних втручань, серйозні побічні події можливі, але вони рідкісні, а ризики від самої хвороби (особливо ускладнень) зазвичай суттєво вищі. 
      Міф 8. “У календарі постійно щось міняють — значить, самі не знають, як правильно”
Правда: Календар оновлюють не “від примхи”, а тому що з’являються нові дані, нові вакцини й кращі схеми захисту. В Україні з 1 січня 2026 року КПК за календарем роблять двічі: у 1 рік і у 4 роки — це офіційна схема, яка спрощує контроль і підсилює захист у дошкільному віці. 
     Міф 9. “Якщо у нас мало випадків — можна не робити”
Правда: Мало випадків зазвичай саме тому, що працює вакцинація. Як тільки з’являються “дірки” в охопленні, вірус отримує шанс повернутися і дати спалахи, бо паротит дуже заразний у колективах. 
      Міф 10. “У КПК (MMR) страшний склад: ртуть, алюміній, ‘хімія’, тому вона небезпечна”
Правда: КПК — це жива ослаблена (атенуйована) вакцина: вона містить дуже ослаблені віруси кору, паротиту та краснухи, які “вчать” імунітет реагувати, але не повинні викликати повноцінну хворобу у здорової людини. У більшості вакцин КПК немає тіомерсалу (“ртуті”) і немає зовсім алюмінієвих ад’ювантів.
      Міф 11. “КПК роблять на яйцях, тому не можна людям з алергією на яйце”
Правда: КПК не є ‘яєчною’ вакциною в тому сенсі, як це часто уявляють. Навіть при алергії на яйце більшість людей може вакцинуватися КПК, але якщо була анафілаксія — рішення приймають індивідуально з лікарем.
     Міф 12. “У вакцині є ‘клітини’ і вона ‘змінює ДНК’”
Правда: КПК не змінює ДНК. Ослаблені віруси викликають імунну відповідь, а потім елімінуються. У виробництві деяких вакцин можуть використовуватися клітинні лінії, але у готовій дозі немає ‘живих клітин’, а можливі лише мікроскопічні залишки технологічного процесу, які проходять контроль якості.
У Донецькій області в 2025 році щеплено вакциною КПК 1553 дитини до 18 років, жодних ускладень після вакцинації не зареєстровано.
    ИКПК — це реальний спосіб захистити дитину і себе від кору, паротиту та краснухи без “лотереї” ускладнень. Паротит — не дрібниця, а інфекція, яка може бити по нервовій системі, підшлунковій залозі та репродуктивному здоров’ю, особливо у старших дітей і дорослих. 
    Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

#ЩепленняКПК #Вакцина Безпечна #Імунітет #ДонецькийОЦКПХ #

понеділок, 2 лютого 2026 р.

Санітарно – просвітницька інформація «Захист, який починається щедо хвороби: навіщо підліткам вакцинація проти ВПЛ»

Більшість людей протягом життя хоча б раз стикаються з вірусом папіломи людини. У багатьох випадках інфекція минає безсимптомно й залишається непоміченою. Проте існують типи ВПЛ, які можуть роками перебувати в організмі та поступово призводити до розвитку онкологічних захворювань, зокрема раку шийки матки, а також інших форм раку й генітальних уражень у жінок і чоловіків.
    Саме тому вакцинація проти ВПЛ вважається одним із найефективніших прикладів сучасної профілактичної медицини. Її завдання — не лікувати вже наявну інфекцію, а створити надійний імунний захист ще до першого контакту з вірусом. Найкращий результат досягається, коли щеплення проведене в підлітковому віці, до початку статевого життя.
   Світовий досвід підтверджує ефективність такого підходу. Перші вакцини проти ВПЛ з’явилися у середині 2000-х років, а вже за кілька років багато країн включили їх до своїх національних програм імунізації. З часом стратегії удосконалювалися: нині дедалі більше держав застосовують однодозову схему для дітей віком 9–14 років, що дозволяє швидше охопити щепленнями більшу кількість підлітків.
   За даними міжнародних організацій, у 2024–2025 роках вакцинація проти ВПЛ вже стала частиною програм імунізації у більшості країн світу, і кількість таких держав продовжує зростати. Це свідчить про визнання вакцини як реального інструменту профілактики онкологічних захворювань.
   В Україні з 1 січня 2026 року щеплення проти ВПЛ включено до Національного календаря профілактичних щеплень. Вакцинація проводиться дівчатам віком 12–13 років із використанням сучасної 9-валентної вакцини, яка забезпечує захист від найбільш небезпечних типів вірусу. Для цієї вікової групи передбачена безоплатна однодозова схема. Для дітей із груп ризику щеплення може проводитися вже з 9-річного віку.
У Донецькій області лише за січень 2026 року проти ВПЛ було щеплено 199 дівчат, що є важливим кроком до формування колективного захисту та зниження майбутнього онкологічного навантаження.
   Батькам дівчат віком 12–13 років варто звернутися до педіатра або сімейного лікаря, щоб узгодити вакцинацію відповідно до календаря щеплень. Важливо розуміти: вакцина не усуває вже наявний вірус, але значно знижує ризик зараження тими типами ВПЛ, які найчастіше стають причиною розвитку раку шийки матки.
   Водночас навіть за наявності вакцинації профілактика не завершується. У дорослому віці регулярні профілактичні огляди та скринінг залишаються необхідною частиною турботи про здоров’я. Саме поєднання вакцинації та своєчасного обстеження дає найкращий шанс запобігти розвитку онкологічних захворювань.
    Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

#ВПЛ #ВакцинаціяРятує #Імунітет #ДонецькийОЦКПХ #

понеділок, 26 січня 2026 р.

Санітарно – просвітницька інформація «Вакцинація щодня: що має знати кожна родина»


   Щеплення — це один із найефективніших способів уберегти себе і своїх 
дітей від інфекцій, які можуть давати тяжкі ускладнення. За оцінками ВООЗ, 
вакцинація щороку запобігає приблизно 3,5–5 мільйонам смертей у світі. 
   Цікавий факт: у світі вже є приклад повної перемоги над хворобою завдяки 
вакцинації. У 1980 році ВООЗ офіційно оголосила, що людство здобуло свободу 
від натуральної віспи, і це стала одна з найбільших перемог охорони здоров’я. 
   Ще один факт, який добре показує ціну “пропущених щеплень”, — кір. 
ВООЗ наголошує, що кір надзвичайно заразний, а вірус може залишатися 
небезпечним у повітрі або на поверхнях до двох годин, і одна хвора людина здатна 
заразити до 18 інших. 
   Саме тому вакцинація проти кору рятує життя в масштабах планети. За 
даними ВООЗ, щеплення проти кору запобігло майже 59 мільйонам смертей у 
2000–2024 роках, а у 2024 році більшість смертей від кору траплялася серед 
невакцинованих або недостатньо вакцинованих дітей до 5 років. 
   Важливо розуміти різницю між “реакцією” і “небезпекою”. Короткочасний 
біль у місці уколу, невелика температура або слабкість можуть бути нормальною 
реакцією організму на формування захисту, а от ризики від самої інфекції часто 
значно вищі.
   В Україні з 1 січня 2026 року діє оновлений Календар профілактичних 
щеплень, який гармонізований із сучасними стандартами та спрямований на 
надійніший захист від 11 інфекційних хвороб. 
   Оновлення зробили вакцинацію зручнішою для родин: передбачений 
перехід на комбіновані вакцини, щоб було менше візитів до лікаря і менше 
ін’єкцій для дитини. 
   Також додано важливий крок профілактики раку: до календаря увійшло 
щеплення проти ВПЛ для дівчат 12–13 років.
   І ще один практичний момент: вакцини для обов’язкових профілактичних 
щеплень в Україні безоплатні для населення, а якщо щось пропущено, сімейний 
лікар або педіатр допоможе скласти індивідуальний графік надолуження. 
   Найкращий крок, який можна зробити сьогодні, — перевірити свій (або 
дитячий) вакцинальний статус і запланувати щеплення вчасно. Вакцинація —
це не “формальність”, а реальний спосіб зберегти здоров’я родини й зменшити 
ризик спалахів у школі, садочку та громаді.
    Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області 
можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ 
«ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

понеділок, 19 січня 2026 р.

Санітарно – просвітницька інформація «Календар щеплень-2026: менше уколів — більше захисту, і чому це важливо для кожного»


  З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень, який наблизив наші підходи до сучасних міжнародних стандартів і зробив вакцинацію зручнішою та ефективнішою. Головна ідея оновлення проста: сформувати сильний захист у найбільш уразливі періоди життя (особливо в ранньому дитинстві), зменшити кількість візитів до медичного закладу та скоротити «ін’єкційне навантаження» завдяки комбінованим вакцинам. І найважливіше — календар існує не “для галочки”, а щоб кожна людина розуміла: щеплення — це реальний спосіб зберегти життя, здоров’я і працездатність, а не абстрактна «профілактика колись потім».
   Оновлений календар охоплює обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекцій, які несуть найбільші ризики ускладнень і спалахів: туберкульоз, гепатит В, кір, паротит, краснуха, поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк, Hib-інфекція та (як нова складова) вірус папіломи людини (ВПЛ). Додавання ВПЛ-вакцинації — це про профілактику раку в майбутньому, і саме тому вакцинацію включили як регулярний компонент національного захисту. 
   Серед ключових змін — поява безоплатної вакцинації проти ВПЛ для дівчат 12–13 років за однодозною схемою. Також оновлено графік КПК: тепер щеплення проти кору, паротиту й краснухи проводять у 1 рік та у 4 роки, щоб діти мали надійний захист ще в дошкільному віці, коли контакти стають щільнішими. 
  БЦЖ проти туберкульозу проводять раніше — через 24 години після народження (а не на 3–5 добу), що зменшує ризики, пов’язані з перебуванням у стаціонарах, і не відкладає формування базового захисту. 
   Важлива сучасна зміна — повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ) для всіх вікових груп, тобто щеплення проти поліомієліту проводяться ІПВ у визначені вікові терміни (зокрема у 2, 4, 6, 18 місяців і в 6 років).
   Окремо синхронізовано схеми вакцинації проти гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та Hib-інфекції через ширше використання комбінованих вакцин — це означає менше ін’єкцій за один візит до лікаря і, як наслідок, менше причин відкладати щеплення. Для дітей не з груп ризику щодо гепатиту В базова схема у календарі - 2–4–6–18 місяців, а для немовлят із підвищеним ризиком чітко визначені ситуації, коли щеплення проти гепатиту В обов’язково роблять у першу добу життя в пологовому стаціонарі. 
  Чому це має значення «для кожного», навіть якщо людина почувається здоровою? Тому що інфекції не зникають самі по собі: вони повертаються там, де падає охоплення, і першими страждають ті, хто найменше може себе захистити — немовлята, люди з хронічними хворобами, вагітні, пацієнти зі зниженим імунітетом.
   Класичний приклад — кір: ВООЗ наголошує, що для зупинки передачі вірусу потрібне щонайменше 95% охоплення двома дозами вакцини, інакше спалахи стають питанням часу. Тобто вакцинація — це не тільки «про мене», а й про те, чи буде вірус циркулювати в колективі, садочку, школі, гуртожитку, громаді.
   Оновлений календар також нагадує важливу логіку: захист має бути безперервним упродовж життя. Для дорослих критично не забувати про ревакцинацію проти дифтерії та правця кожні 10 років, бо інакше захист слабшає і ризики ускладнень зростають.  
   Щеплення за календарем в Україні проводяться безоплатно, а пропущені дози можна надолужити — не потрібно «починати з нуля», потрібно просто правильно скласти індивідуальний графік із сімейним лікарем або педіатром. 
Як практичний крок на сьогодні: відкрийте свою (або дитячу) карту щеплень, звіртеся з календарем-2026 і запишіться до сімейного лікаря/педіатра, щоб узгодити графік з урахуванням віку, пропусків і наявних вакцин у закладі.
Приклад №1: дитині 1 рік (12 місяців) — які щеплення і скільки доз має бути
• БЦЖ (туберкульоз) — 1 доза у пологовому (через 24 години від народження до виписки). 
• Гепатит B — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців). 
Важливо :з 01.01.2026 року доза в першу добу життя потрібна лише для немовлят із визначених ризиків (наприклад, якщо мама HBsAg “+” тощо). 
• Кашлюк + дифтерія + правець (АКДП/АаКДП) — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців). 
• Поліомієліт (ІПВ) — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців). 
• Hib-інфекція — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців). 
• КПК (кір + паротит + краснуха) — 1 доза у 12 місяців. 
Разом до 12 місяців: 14 доз вакцин (але це не означає 14 уколів, бо частину можна отримати комбінованими вакцинами). Планових візитів до сімейного лікаря для вакцинації: 2 міс, 4 міс, 6 міс, 12 міс — тобто 4.

Приклад №2: дитині 6 років — які щеплення і скільки доз має бути “на цей вік”
До 6 років дитина має отримати все з попереднього списку + наступні дози:
Додається у 18 місяців
• Гепатит B — 4-та доза (у 18 місяців). 
• Кашлюк + дифтерія + правець — 4-та доза (у 18 місяців). 
• Поліо (ІПВ) — 4-та доза (у 18 місяців). 
• Hib — 4-та доза (у 18 місяців). 
Додається у 4 роки
• КПК — 2-га доза у 4 роки. 
Додається у 6 років
• Поліо (ІПВ) — 5-та доза у 6 років. 
• Дифтерія + правець (ДП) — 1 доза у 6 років (проводять АДП). 
Разом “до 6 років включно”:
• БЦЖ — 1
• Гепатит B — 4
• АКДП/АаКДП — 4
• ДП (АДП у 6 років) — 1
• Поліо (ІПВ) — 5
• Hib — 4
• КПК — 2
= 21 доза вакцин за календарем до 6 років. 
   Щеплення — це не про “довіру/недовіру”, а про математику ризику: вакцини роблять так, щоб зустріч із вірусом чи бактерією закінчилась або легко, або взагалі непомітно, замість реанімації, ускладнень і спалахів у садочку/школі.
   Заклади охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакцинами. 
Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
   Вакцинація — це простий крок, який запобігає тисячам госпіталізацій і смертей.
#Щеплення#ВакцинаціяРятуєЖиття#Імунітет#
ДонецькийОЦКПХ #

неділя, 11 січня 2026 р.

Санітарно – просвітницька інформація «Вакцина проти ВПЛ: щеплення, яке «працює на випередження» раку»


     Вакцина проти ВПЛ: щеплення, яке «працює на випередження» раку 
Вірус папіломи людини (ВПЛ) — це дуже поширена інфекція, яка 
передається переважно під час статевих контактів і часто минає непомітно. Але 
частина типів ВПЛ належать до «високого онкогенного ризику» і можуть 
спричиняти рак шийки матки, а також інші види раку та генітальні бородавки в 
жінок і чоловіків. Саме тому вакцину проти ВПЛ часто називають «вакциною від 
раку», бо її головна мета — не лікувати інфекцію, а запобігати зараженню тими 
типами ВПЛ, що найчастіше призводять до злоякісних змін. Найкраще вона 
працює тоді, коли зроблена до контакту з вірусом — тому в усьому світі її 
насамперед пропонують підліткам. 
      Перші вакцини проти ВПЛ були ліцензовані у 2006 році (зокрема, в ЄС 
Gardasil було дозволено з вересня 2006 року), а національні програми в низці 
країн стартували з 2007 року. Згодом підхід еволюціонував: дедалі більше 
держав переходять на однодозові схеми для віку 9–14 років, тому що це 
простіше організувати й легше досягати високого охоплення. 
     За даними ВООЗ, у 2024 році вакцина проти ВПЛ надавалася в 
національних програмах імунізації у 147 країнах, і в тому ж році 67 країн
використовували однодозову схему для більшості щеплень у дівчат 9–14 років. У 
публікаціях Gavi зазначається, що станом на листопад 2025 року ВПЛ-
вакцинацію включили вже понад 158 країн (рахунок продовжує зростати). 
   З 1 січня 2026 року в Україні оновлений Календар профілактичних 
щеплень включає щеплення проти ВПЛ для дівчат віком 12–13 років і 
передбачає застосування 9-валентної вакцини (захист від найбільш онкогенних 
типів). Це одноразова (однодозова) безоплатна вакцинація для цієї вікової 
групи. З 9 років щеплення проводять, якщо дитина відноситься до групи ризику. 
   Якщо дівчинці 12–13 років, варто звернутися до свого педіатра або 
сімейного лікаря й узгодити введення ВПЛ-вакцини у плані щеплень за 
календарем. Важливо пам’ятати: вакцина не лікує вже наявну ВПЛ-інфекцію, 
зате максимально ефективно запобігає майбутньому зараженню тими типами 
вірусу, які найчастіше призводять до раку шийки матки. 
І навіть у «вакцинованому світі» скринінг у дорослому віці залишається 
важливим, бо профілактика раку шийки матки — це поєднання вакцинації та 
регулярних обстежень.
   Заклади охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакциною проти 
вірусу папіломи людини. 
    Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області 
можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ
«ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
   Вакцинація — це простий крок, який запобігає тисячам госпіталізацій і 
смертей. 
#ВірусПапіломиЛюдини#ВакцинаціяРятуєДівчат#Імунітет# 
ДонецькийОЦКПХ #